Василь Петрович Густі  народився 21 березня 1951 року в Королеві на Виноградівщині.

Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету.

Працював журналістом, в районній газеті «Карпатська зірка», редактором редакції художньої літератури видавництва «Карпати», в обкомі комсомолу займався питаннями творчої молоді, був державним службовцем (у прес-службі облдержадміністрації, згодом помічником Голови Закарпатської обласної ради тощо). Нині — голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, член правління НСПУ. Член Національної спілки журналістів.

Творчий доробок

Збірки поезії

«Перон» (1979), «Жадання дороги» (1982), «Обличчя» (1985), «Простеліть мені, мамо, рушник» (1991), «Калина в інеї» (1991), «Пригорщ краплин» (1991), «Зерно в ріллі» (1996), «Між берегами тиші» (1998), «Тиса камінь обтесала» (2001), «Березове колесо» (2005), «Ріка під кригою» (2009), «Полин гіркий, полин солодкий» (2012), «Зоря Біловежі» (2013), «Затисянська околиця» (2016), «Світанок у день Анни» (2016).

Збірки поетичних мініатюр

«Опрісники» (2006), «Листок до листка» (2011).

Книги есеїв, спогадів

«Незвідана стежина думку кличе» (1997), «Пляшка бургундського» (2003)

«Кого я знав, кого люблю» (2009), «Не все змивають хвилі часу» (2014),

Книжки гумору й сатири

«Прибабайки з тарадайки» (1997), «Подарунок від інвестора» (2005), «Закарпатська валюта» (2015)

П’єси для дітей

«Як Рак Неборак Козу розуму навчив» (2000).